- знівечити
- [з(')н’і/веичиетие]
-чу, -чиеш; нак. -еич, -еичтеи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
знівечити
Смотреть что такое "знівечити" в других словарях:
занівечити — чу, чиш, док., рідко. Те саме, що знівечити … Український тлумачний словник
занівечити — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
знівечити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
нівечити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
перенівечити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
понівечити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
знівечити — чу, чиш, док., перех. 1) Поламати або зіпсувати що небудь, зробити непридатним для використання, вжитку. 2) розм. Скалічити, заподіявши фізичних або моральних травм. || перен. Викривити, спотворити що небудь неправильним викладом, поясненням і т … Український тлумачний словник
нівечити — чу, чиш, недок., перех. 1) Псувати, руйнувати, знищувати що небудь. 2) Катувати, мучити кого небудь, знущатися, глумитися з кого небудь, жорстоко чи грубо поводитися з кимось. 3) Негативно впливаючи, порушувати нормальний перебіг, розвиток чого… … Український тлумачний словник
перенівечити — чу, чиш, док., перех. 1) Попсувати все чи більшу частину чого небудь. 2) Покалічити або перебити всіх, багатьох … Український тлумачний словник
понівечити — чу, чиш, док., перех. 1) Б ючи, ламаючи, зіпсувати, зруйнувати що небудь. || Зіпсувати форму, пошкодити поверхню чого небудь (про дію, вплив чогось). || безос. 2) Побивши, залишити сліди від ударів; покалічити. || Змучити, виснажити; зіпсувати… … Український тлумачний словник
